Розділення бази даних Access

Радимо розділити базу даних, яку спільно використовують через мережу кілька користувачів. Розділення спільної бази даних може покращити її продуктивність і зменшити ймовірність пошкодження файлу бази даних.

Після розділення бази даних може виникнути проблема з переміщенням серверної бази даних або використання іншої серверної бази даних. Щоб змінити внутрішню базу даних, яку використовуєте, можна скористатися диспетчером зв'язаних таблиць.

У цій статті

• Огляд
• Перш ніж почати
• Розділення бази даних
• Розповсюдження клієнтської бази даних
• Змінення серверної бази даних, що використовується

Огляд

Розділити базу даних означає перегрупувати її у два файли – файл серверної бази даних (який містить таблиці даних) і файл клієнтської бази даних (який містить усі інші об’єкти бази даних, наприклад запити, форми та звіти). Кожен користувач взаємодіє з даними, використовуючи локальну копію клієнтської бази даних.

Розділити базу даних можна за допомогою майстра розділення бази даних. Після розділення бази даних необхідно розповсюдити клієнтську базу даних серед користувачів.

Переваги розділеної бази даних

Нижче наведено переваги розділеної бази даних.

• Покращена продуктивність Зазвичай продуктивність бази даних значно поліпшується, тому що через мережу надсилаються лише дані. У спільній, нерозділеній базі даних через мережу надсилаються не лише дані, а й самі об'єкти бази даних – таблиці, запити, форми, звіти, макроси й модулі.

• Більша доступність Оскільки мережею надсилаються лише дані, транзакції бази даних (наприклад, редагування записів) виконуються швидше, завдяки чому дані стають доступнішими для редагування.

• Посилена безпека Якщо серверна база даних зберігається на комп'ютері, де використовується файлова система NTFS, для захисту даних можна використовувати функції безпеки NTFS. Оскільки користувачі отримують доступ до серверної бази даних, використовуючи зв'язані таблиці, існує висока ймовірність того, що зловмисники отримають несанкціонований доступ до даних, викравши клієнтську базу даних або видавши себе за авторизованого користувача. Якщо ви не знаєте, яку файлову систему використовує ваш файловий сервер, зверніться до системного адміністратора. Якщо у вас є права адміністратора на файловому сервері, можна виконати команду msinfo32, щоб самостійно визначити файлову систему.
  Як перевірити файлову систему за допомогою msinfo32?

  1. Натисніть кнопку "Пуск" і виберіть команду "Виконати".
  2. У діалоговому вікні "Виконати" введіть msinfo32 та натисніть кнопку "OK".
  3. У розділі " Відомості про систему" клацніть символ плюс поруч із пунктом "Компоненти".
  4. У розділі "Компоненти" клацніть символ плюс поруч із пунктом "Сховище", а потім виберіть "Диски". У діалоговому вікні на панелі праворуч відобразиться інформація про доступні диски.

• Підвищено надійність Якщо база даних несподівано закривається й користувач стикається з проблемою, то зазвичай пошкодження файлу бази даних обмежуються копією клієнтської бази даних, яку користувач відкрив. Оскільки користувач отримує доступ до даних лише у серверній базі даних за допомогою зв'язаних таблиць, імовірність пошкодження файлу серверної бази даних значно менша.

• Гнучке середовище розробки Оскільки кожен користувач працює з локальною копією клієнтської бази даних, він може незалежно розробляти запити, форми, звіти та інші об'єкти бази даних, не впливаючи на роботу інших користувачів. Так само можна розробити та розповсюдити нову версію клієнтської бази даних, не перешкоджаючи доступу до даних, що зберігаються в серверній базі даних.

На початок сторінки

Підготовка

Перш ніж розділити базу даних, зверніть увагу на таке:

• Слід завжди створювати резервні копії бази даних перед її розділенням. Якщо після розділення бази даних ви вирішили, що розділяти базу даних не потрібно, можна відновити вихідну копію з резервної копії.

• Розділення бази даних може зайняти багато часу. Вам слід сповістити користувачів, щоб вони не використовували базу даних під час її розділення. Якщо користувач змінить дані під час розділення бази даних, ці зміни не відобразяться в серверній базі даних.

  Порада.

  Якщо користувач змінив дані під час розділення бази даних, можна імпортувати нові дані до серверної бази даних, коли все буде завершено.

• Хоча розділення бази даних – це один зі способів спільного використання даних, кожен користувач бази даних повинен мати версію Microsoft Office Access, сумісну з форматом файлу серверної бази даних. Наприклад, якщо файл серверної бази даних має формат файлу ACCDB, користувачі не зможуть отримати доступ до даних у ньому за допомогою програми Access 2003.

• Якщо використовуються функції, які більше не підтримуються, може знадобитися використовувати попередній формат файлу Access для серверної бази. Наприклад, якщо використовуються сторінки доступу до даних (DAP); Ви можете й надалі використовувати їх, якщо серверна база даних має попередній формат файлу, який підтримує DAP. Потім новий формат файлу можна використовувати із клієнтською базою даних, щоб користувачі мали доступ до переваг нового формату. Зверніть увагу, що в Access 2010 або новішої версії не можна змінити дані на сторінці доступу до даних.

На початок сторінки

Розділення бази даних

1. На комп'ютері зробіть копію бази даних, яку потрібно розділити. Почніть роботу з файлу бази даних на локальному жорсткому диску, а не в мережевій папці. Якщо спільний доступ до файлу бази даних надається з локального жорсткого диска, його можна залишити там, де він є.

2. Відкрийте копію бази даних, розташовану на локальному жорсткому диску.

3. На вкладці "Знаряддя бази даних " у групі "Переміщення даних " натисніть кнопку "База даних Access". Буде запущено майстер розділення бази даних.

4. Натисніть кнопку "Розділити базу даних".

5. У діалоговому вікні "Створення внутрішньої бази даних " зазначте ім'я, тип файлу та розташування файлу серверної бази даних.

   Примітка.

   • Радимо використовувати ім'я, запропоноване програмою Access. Він зберігає вихідне ім'я файлу й указує, що база даних є серверною, якщо вставити _be в ім'я безпосередньо перед розширенням імені файлу.
   • Не змінюйте тип файлу, якщо деякі користувачі не використовуватимуть попередню версію Access для доступу до даних.
   • Шлях до мережевого розташування можна ввести в полі "Ім'я файлу " перед іменем файлу. Наприклад, якщо мережеве розташування серверної бази даних – \\server1\share1\, а ім'я файлу серверної бази даних – MyDB_be.accdb, у поле "Ім'я файлу" можна ввести \\server1\share1\MyDB_be.accdb.
   • Вибране розташування має бути доступним для всіх, хто використовуватиме базу даних. Оскільки зіставлення дисків можуть відрізнятися, слід вказати UNC-шлях розташування, а не використовувати зіставлену букву диска.

6. Коли майстер завершить роботу, з'явиться повідомлення з підтвердженням.

Вашу базу даних розділено. Клієнтська база даних – це файл, з якого ви почали роботу (копія вихідної спільної бази даних), а серверна база даних розташована в мережевому розташуванні, указаному на кроці 5 цієї процедури.

Обмеження змінення структури клієнтської бази даних

Щоб обмежити внесення змін до зовнішньої бази даних, радимо зберегти її як компільований двійковий файл (файл ACCDE). Компільований двійковий файл – це файл програми баз даних, який було збережено з усім скомпільованим кодом Visual Basic Access (VBA). Компільований двійковий файл Access не містить вихідного коду VBA. Користувачі не можуть змінювати макет об'єктів у файлі ACCDE.

1. Відкрийте файл клієнтської бази даних (ACCDB), який потрібно зберегти як компільований двійковий файл (ACCDE).
2. Клацніть елементи "Файл","Зберегти> як>", "Створити файл ACCDE>Зберегти як".
3. У діалоговому вікні " Збереження документа" виберіть папку, у якій потрібно зберегти файл, введіть ім'я файлу в полі " Ім'я файлу " та натисніть кнопку "Зберегти".

На початок сторінки

Розповсюдження клієнтської бази даних

Після розділення бази даних клієнтську базу даних розповсюджують серед користувачів, щоб вони могли почати нею користуватися.

Виконайте одну з таких дій:

• Надішліть повідомлення електронної пошти користувачам бази даних і вкладіть у нього файл зовнішньої бази даних. Включіть інструкції, які полегшать користувачам одразу знайомство із зовнішньою базою даних.
• Збережіть файл зовнішньої бази даних у мережевому розташуванні, до якого мають доступ усі користувачі бази даних, а потім надішліть користувачам повідомлення електронної пошти з відомостями про мережеве розташування та іншими інструкціями, які можуть знадобитися для доступу до бази даних.
• Розповсюджувати файл зовнішньої бази даних за допомогою знімних носіїв, наприклад компакт-дисків або флеш-накопичувачів USB. Якщо ви інсталюєте файл самостійно, ви можете перевірити його, щоб переконатися, що він працює. Якщо користувачам необхідно інсталювати файл, додайте до нього документ, у якому пояснюється, що потрібно зробити, щоб інсталювати файл, і до кого звертатися, якщо виникнуть труднощі.

На початок сторінки

Змінення серверної бази даних, що використовується

За допомогою диспетчера зв'язаних таблиць можна перемістити внутрішню базу даних або використати іншу внутрішню базу даних.

Якщо потрібно перемістити внутрішню базу даних, спочатку створіть її копію до нового розташування, а потім виконайте цю процедуру.

1. На вкладці "Зовнішні дані " в групі "Імпорт & зв'язування " натисніть кнопку "Диспетчер зв'язаних таблиць".

2. У диспетчері зв'язаних таблиць виберіть таблиці в поточній серверній базі даних.

   Порада.

   Якщо зв'язок з іншими базами даних не встановлено, натисніть кнопку "Вибрати все".

3. Установіть прапорець "Завжди перевіряти нове розташування" та натисніть кнопку "OK".

4. Перейдіть до нової внутрішньої бази даних і виберіть її.

На початок сторінки